пам'ятки з БЖД

Пам'ятка
з проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності
для учнів

Вид інструктажу
Коли проводиться
Хто проводить
За якими документами
Де реєструється
Вступний
1 . На початку навчального року.
2. Під час зарахування до навчального закладу
1 . Служба ОП  (у кількості учнів
до 200).
2. Класний
Керівник, майстер в/н
Програма вступного інструктажу
У журналі обліку навчальних занять (на окремій сторінці)
Первинний
1 . На початку занять у кожному кабінеті, майстерні, лабораторії, спортзалі.
2. Наприкінці навчального року, перед канікулами.
3. Перед початком занять, пов'язаних із використанням різних матеріалів, інструментів, приладів (практичні, лабораторні роботи тощо)
Учителі, класні керівники, майстер в/н , керівники гуртків

Інструкції
з безпеки
1. У журналі реєстрації інструктажів  з безпеки життєдіяльності.
2. У журналі обліку навчальних досягнень  (на сторінці  «Зміст уроку»)
Позаплановий
1 . Під час порушення вимог нормативно-правових актів.
2. За зміни умов виконання навчальних занять.
3. У разі нещасних випадків за межами закладу
Учителі,  класні керівники, майстер в/н , керівники гуртків
Інструкції з безпеки
У журналі реєстрації інструктажів
Цільовий
1 . Під час організації позанавчальних заходів (олімпіад, екскурсій,  змагань тощо).
2. Під час проведення громадських, позанавчальних робіт, суспільно корисної праці
Учителі, класні керівники, майстер в/н , керівники гуртків
Інструкції з безпеки
У журналі реєстрації інструктажів
 _________________________________________________________________________________

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ
З ГАЗОМ ТА ГАЗОВИМИ ПРИЛАДАМИ

І.  Загальні відомості про природний та зріджений газ

Умовно гази можна розділити на природній газ (болотний, водяний,
коксовий, нафтовий і чадний) і зріджений газ, який знаходиться під
тиском у балонах (етан, пропан, бутан).
Зріджені гази не мають запаху, тому при використанні у побуті до них
додають речовини із запахом для швидкого виявлення їх витоку із газових
приладів.
ІІ. Правила безпечного користування побутовими газовими приладами
Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому
треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати
приміщення, де є газові прилади.
Забороняється:
— користуватися газовими колонками при відсутності тяги;
— відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани
газової плити;
— стукати по кранах, пальниках твердими предметами;
— сушити речі над газовою плитою.
Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04.
ІІІ.  Дії при виявленні запаху газу
Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних
правил:
— не вмикайте електрику;
— не запалюйте сірники;
— не паліть;
— провітріть приміщення;
— перекрийте крани газоподачі;
— викличте аварійну бригаду за номером 04.
    Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб,
адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху.
IV. Ознаки отруєння. Запобігання отруєнню чадним газом.
При отруєнні чадним димом або газом спочатку з'являється головний біль,
потім запаморочення, загальна слабкість, сонливість, нудота, починається
блювота. Потерпілий може знепритомніти, можливі зупинка дихання і навіть
— летальний кінець.
Необхідно негайно:
 —     сповістити дорослих про випадок, викликати лікаря;
 —     винести постраждалого на повітря;
 —     прикласти до носа потерпілого ватку з нашатирним спиртом.
Забороняється постраждалому давати пити (можна тільки змочити губи та

обличчя), будь-які ліки.

                                                                                                                                  

ПАМ’ЯТКА ПО ЕЛЕКТРОБЕЗПЕЦІ

І. ДІЯ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Електрообладнання, яким доводиться користуватися працівникам, учням училища, являє собою потенційну небезпеку. До нього належать:
1. Електросвітильники.
2. Електропроводка.
3. Електрощітки, електрорубильники.
4. Розетки, електровмикачі.
5. Верстати, електричні швейні машинки, електричні навчаючі пристрої.
6. Переносний електроінструмент.
7. Електродвигуни, електронасоси.
8. Холодильне ,водогрійне, жаровне та інше електрообладнання кухні.
9. Комп’ютери та оргтехніка.
Багато нещасних випадків відбувається при обслуговуванні найбільш поширеного електрообладнання, розрахованого на напругу 127—380 В. Нещасні випадки з працівниками, які користуються електроприладами у школі пов’язані з ударом електричним струмом при порушенні вимог електробезпеки.
Електричний удар є дуже серйозним ураженням організму людини, що викликає збудження живих тканин тіла електричним струмом і супроводжується судорожним скороченням м'язів. Залежно від наслідків електричні удари розподіляють на чотири ступені:
1 — судорожне скорочення м'язів без непритомності;
2 — судорожне скорочення м'язів з непритомністю, але із збереженим диханням і роботою серця;
3 — непритомність та порушення серцевої діяльності або дихання;
4 — стан клінічної смерті.
Тяжкість ураження електричним струмом залежить від цілого ряду чинників: значення сили струму; електричного опору тіла людини і тривалості протікання через нього струму; роду і частоти струму (змінний, постійний); індивідуальних особливостей людини та умов оточуючого середовища. Основним фактором, що зумовлює ступінь ураження людини, є сила струму. Поріг відчуття струму залежить від стану нервової системи та фізичного розвитку людини. Для жінок порогове значення струму в 0,5 разів нижче, ніж для чоловіків.
Людина починає відчувати змінний струм промислової частоти (50 Гц) приблизно з 1 мА (пороговий відчутний струм). При струмі 10... 15 мА виникає судорожне скорочення м'язів, яке весь час підсилюється, і людина не може звільнитися від контакту зі струмопровідною частиною (пороговий невідпускаючий струм). При 50 мА порушується дихання, а струм 100 мА призводить до фібриляції серцевих м'язів (табл. 14). Найнебезпечнішою є частота струму для людини — 50 Гц. Найнебезпечнішим є шлях струму: рука — ноги, рука — рука, особливо при проходженні струму через мозок, серце, легені. Підвищена вологість приміщення збільшує небезпеку ураження. Аналіз нещасних випадків, пов'язаних з дією електричного струму, дозволяє виявити їх основні причини, які можна об'єднати у такі групи:
— випадкове доторкання до струмопровідних частин, що перебувають під напругою;
— несправність захисних засобів, якими потерпілий доторкається до струмопровідних частин;
— поява напруги на металевих частинах електрообладнання (огорожах, карнизах, кожухах) у результаті пошкодження ізоляції струмопровідних частин електрообладнання, замикання фази на землю і т. ін.;
— поява напруги на відключених частинах електрообладнання в результаті помилкового включення обладнання, замикання струмопровідних частин, розряд блискавки та ін.;
— виникнення крокової напруги на поверхні землі або підлоги, на якій стоїть людина, в результаті замикання проводу на землю, несправності заземлення.

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ ДЛЯ ПРИСТРОЇВ
Вимоги електробезпеки для пристроїв та обладнання школи включають: ізоляцію струмопровідних частин, захисне заземлення, замулення, захисне автоматичне вимикання, малу напругу, вирівнювання потенціалів, електричне розділення, загороджувальні пристрої, запобіжну сигналізацію, блокування, знаки безпеки, засоби індивідуального захисту та інші. Ізоляція — захист струмоведучих елементів обладнання, що забезпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом. У нормальних виробничих умовах опір ізоляцію мережі, опір заземлення та петлі фаза-нуль слід перевіряти не менше одного разу на рік. Опір ізоляції силових і освітлювальних електропроводів має бути не менше 0,5 МОм. Захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання металічних неструмоведучих частин електрообладнання, які можуть опинитися під напругою із заземлюючим пристроєм. Контроль за справністю електроприладів, автоматики захисту, заземлюючих пристроїв здійснює відповідальний за електрогосподарство школи.

ІІІ. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ КОРИСТУВАННІ ЕЛЕКТРОПРИЛАДАМИ
Перед включенням електроприладу необхідно візуально перевірити електрошнур, електропроводку та корпус на наявність механічних порушень. Електропристрої повинні бути надійно заземлені згідно з правилами улаштування приладу. Забороняється працювати з електроприладами вологими руками. Не залишати електропристрій без нагляду на довгий час, після закінчення роботи перевірити, чи всі прилади вимкнені. При виявленні або виникненні несправності, задимленості негайно припинити роботу, по можливості вимкнути пристрій та повідомити керівника робіт, чи директора школи.
Категорично заборонено виконувати будь-які ремонтні роботи самостійно. Ремонтні роботи в електроприладах та електроустановках здійснюють кваліфіковані працівники, які мають ІV групу допуску з електробезпеки, яким виданий відповідний наряд для цього виду робіт. Ці роботи виконуються тільки під наглядом керівника робіт, з повним знеструмленням мережі.

IV. ДОПУСК ПЕРСОНАЛУ ДО КОРИСТУВАННЯ ЕЛЕКТРОПРИЛАДАМИ
До користування електрообладнанням школи допускаються особи з числа персоналу школи, які пройшли навчання та атестацію з питань Правил користування електроенергією, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правил пожежної безпеки, Правил надання першої допомоги потерпілим. Навчання та атестацію на ІІ-ІІІ групу допуску з електробезпеки організовує комісія. яка призначена наказом директора школи. Інструктаж персоналу на І групу допуску з електробезпеки організовує та проводить відповідальний за електрогосподарство школи. Реєстрація перевірки знань з електробезпеки відбувається у журналі протоколів.

V. ПЕРША ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛИМ ПРИ УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРОСТРУМОМ
Рятування життя людини, ураженої струмом, у багатьох випадках залежить від швидкості і правильності дій осіб, що здійснюють допомогу. Передусім потрібно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії електричного струму. Якщо неможливо відключити електричне обладнання від мережі, потрібно відразу приступити до звільнення потерпілого від струмопровідних частин, не торкаючись при цьому до потерпілого.
Заходи долікарської допомоги після звільнення потерпілого залежать від його стану, її потрібно надавати негайно, по можливості на місці події, одночасно викликавши медичну допомогу. Якщо потерпілий не знепритомнів, потрібно забезпечити йому на деякий час спокій, не дозволяючи рухатись до прибуття лікаря. Якщо потерпілий дихає рідко і судорожно, але прослуховується пульс, потрібно негайно зробити йому штучне дихання. При відсутності дихання, розширення зіниць і посиніння шкіри потрібно робити штучне дихання і непрямий масаж серця. Надавати допомогу необхідно постійно до прибуття лікаря, оскільки є багато випадків, коли штучне дихання і масаж серця повертали потерпілих до життя.
У школі на третьому поверсі у медпункті працює медична сестра, у разі її відсутності швидку медичну допомогу слід викликати за телефоном 103.
                                                                                                                                  
ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

І. Організація дорожнього руху.  Правила безпеки
при переході вулиці

Існує правосторонній, лівосторонній, односторонній і двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку. Пішоходи, щоб не створювати аварійної ситуації на дорогах, мають переходити проїзну частину по переходах — підземних, надземних або наземних. При наземному переході необхідно подивитися ліворуч, а дійшовши до середини дороги,—праворуч.

ІІ. Типи перехресть. Правила переходу дороги на перехрестях

Перехрестям називається місце перетину вулиць. Воно є регульованим і нерегульованим. На регульованому перехресті рух транспорту упорядковується за допомогою регулювальника або світлофора. Переходити
дорогу необхідно тільки на зелене світло світлофора. Якщо перехрестя регулюється регулювальником, то слід підкорятися його сигналам. Пішоходи
не повинні затримуватися чи зупинятися на дорозі, переходити перехрестя
по діагоналі. За відсутності і світлофора, і регулювальника перехрестя є нерегульованим. Переходити його слід біля знаку «Пішохідний перехід» або
по дорожній розмітці «зебра».

ІІІ.  Правила переходу вулиці після висадки з міського транспорту

Після висадки з транспорту автобус і тролейбус обходять позаду, а трамвай попереду.


IV. Дорожні знаки

Існує кілька груп дорожніх знаків: попереджуючі, пріоритетні, забороняючі, наказові, інформаційно-вказівні та знаки сервісу. За допомогою дорожніх знаків учасники дорожнього руху розуміють одне одного.

V.  Дорожня розмітка

Для зменшення можливості дорожньо-транспортних пригод на дороги наносять дорожню розмітку, яка уточнює або підкреслює вимоги дорожніх знаків.
Дорожня розмітка може бути горизонтальною (наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді стріл, ліній, написів) або вертикальною (наноситься на дорожніх спорудах, елементах обладнання доріг у вигляді смуг білого і чорного кольору). Вона допомагає водію вибрати правильне положення транспорту на проїзній частині дороги.

VІ.  Рух за сигналами регулювальника

Регулювання транспортного руху і пішоходів у необхідних випадках здійснюється регулювальниками. Всі учасники дорожнього руху зобов'язані
керуватися сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

VІІ.  Правила поведінки пасажира в автомобілі.

Пасажир в автомобілі має поводитися так:
— посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїзній частині, а в спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту; |найголовніше — не зі сторони руху транспорту;
— під час руху автомобіля не можна відволікати водія; чіпати ручки
дверей; гратися гострими предметами; висовувати руки і голову у вікна
автомобіля;

— треба обов'язково користуватися ременями безпеки.

1.8 Основні види дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Поведінка при ДТП.
Найбільш розповсюджені види ДТП — це наїзд на пішохода, зіткнення, перекидання автотранспорту.
Існує декілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП:

— за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги;

— негайно сповістити про пригоду в ДАІ (це не обов'язково у разі відсутності жертв, а в учасників — претензій одне до одного);

—      намагатися максимально зберегти всі сліди пригоди;

—      свідкам наїзду або аварії, після якої водій покинув місце пригоди, запам'ятати та записати номер, марку, колір і прикмети машини та водія, викликати «швидку допомогу», сповістити дорослих та працівників ДАІ.

1.9 Безпека руху велосипедиста

Велосипед є транспортним засобом пересування, і на нього також
поширюються правила дорожнього руху.

Правила користування велосипедом:

—      кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях;

—      їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років;

—      велосипед має бути обладнаний світловідбивачами — спереду білого кольору, з боків — оранжевого, ззаду — червоного;

Велосипедистові забороняється:

—      рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

—      рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

—      під час руху триматися за інший транспортний засіб;

—      буксирувати велосипед;

—      їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;

—      керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а
також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

1.10 Самозахист від ДТП.

Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху.
Досягти цього можна, завжди дотримуючись пішохідної дисципліни, а саме:

— не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній
автомобілів;

— не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти,
попередньо оцінивши ситуацію;

— ходити лише тротуарами, а якщо вони відсутні — по узбіччю, обов'язково
повернувшись обличчям до транспорту, що рухається,— тоді не тільки водій
бачитиме пішохода, а й пішохід — водія;

— зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини,— праворуч;

— на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли — близько; при цьому пам'ятайте, що навіть при швидкості      60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим за      15 метрів .

Пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або
мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом
напруженості на вулицях, у дворах. Чітко визначте для себе межі
території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими
пішоходами.




Немає коментарів:

Дописати коментар